Згадаємо славного сина українського народу… Відродимо його честь і гідність

0
801

27 липня минає 101-роковини від трагічної загибелі отамана Никифора Олександровича Григор`єва видатного українського та радянського військового та громадсько- політичного діяча доби Української революції 1017- 1921 років. Народився майбутній головний отаман партизанів Херсонщини та Таврії за одними даними в 1885 за іншими в 1884 році в  с.Заставля на Хмельниччині. За іншими в с. Григорівка Олександрійського району поблизу Нової Праги (це більш вірогідно, бо своєю вотчиною він вважав сусідню Верблюжку, -Авт.). Авторитет неординарного полководця був настільки великий, що при відвідування Верблюжки його командний полк, що носив ім`я Верблюзький, зустрічали домотканими ряднами, вистеляючи дорогу від станції Куцівка, на яку полк прибував потягом.

Він збирав під своїм прапором від 20 до 30 тисяч вояків, котрі знали, що їх отаман ніколи не підведе, знає вимоги часу і потреби селян. Більшовики не знали як впоратися з Григор`євим,  Махном, Костею Блакитним, Чорним Вороном. Для місії розбрату між отаманами – зіштовхнути їх на міжусобну війну, був присланий більшовик Антонов-Овсієнко. Та згодом політик зрозумів, що  це не бандитські  угрупування, а організовані по військовому, по політичних мотивах військові формування, що боролися за владу селян… Він став на бік Григор`єва, але зерно зради, кинуте раніше, дало свої плоди… 27 липня в с. Сентове (нині Родниківка Олександрівського району) Махно запросив на зустріч Григор`єва, не секрет, що значна частина України була під  його управлінням. Особисто застрелив…

Мотря Василівна, дружина отамана, через кілька днів забрала тіло убитого, яке було кинуте в глинище…,та таємно відвезла його до Олександрії. Поховала – вірогідно, що на колишньому кладовищі, що було в районі вже також колишнього таксопарку та приватного сектору…

Слава, пам’ять про українського керманича, послідовника народної влади селян та робітників, видатного організатора – полководця, отамана Херсонщини (Миколаївщини, Одещини, Єлисаветградщини, Черкащини, Полтавщини, частини Вінниччини) не тліє в серцях його земляків – олександрійців. Прийде час, коли буде в Олександрії і вулиця названа іменем отамана Григор`єва, і пам`ятник…

І.Мельник  

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім’я