Вкрай радикальне відношення влади Львова до минувшини…

0
267

Пам’ять – вона вічна, якщо ми про це дбаємо, не забуваючи славних імен героїв книг та авторів…

Ще в 1990 році, перебуваючи в Львові,  випадково натрапив  на Личаківському кладовищі на могилу відомого радянського письменника, нашого земляка з Кіровоградщини Миколи Олександровича Далекого (Алексєєва). Знав, що жив у Львові, але не знав, що похований на Личаківському кладовищі…   Надзвичайно вражений був від того, що віднайшов могилу одного із любимих моїх авторів на військову тематику…

Коротке досьє:  Далекий Микола Олександрович (справжнє прізвище — Алексєєв) (рос. Далёкий Николай Александрович; 9 листопада 1909, с. Димине, Новоукраїнський район,  Кіровоградська область — 3 жовтня 1976, Львів) — радянський український і російський письменник, сценарист.

Життєпис: вчився на сценарному факультеті Московського державного інституту кінематографії (1931–1935). Був редактором-консультантом на Київській кіностудії (1936–1937 і 1939).

Учасник німецько-радянської війни, має бойові нагороди.

Автор збірок нарисів і оповідань:    «Зустріч» — 1947,  «Не відкриваючи обличчя» — 1950,   «Практика Сергія Рубцова» — 1957,   «Ромашка» — 1959,  роман «По живу і мертву воду» — 1968,  «Танки на

мосту!» — 1971,     «Полювання на тигра» — 1974,  «Чудесні трави».

За його сценаріями поставлено художню кінокартину «Щедре літо» (1950, з Є. Помєщиковим), мультфільм «Лісова змова» (1937) й документальні стрічки: «Великі зміни», «Нефтяники Борислава» (1951) та інші.

Помер у Львові, похований на Личаківському кладовищі, поле № 86.

Наш земляк з Кіровоградщини, творами якого ще 30 років тому зачитувалося наше покоління – 80- десятників. Автор писав про героїчну боротьбу радянських розвідників, партизан, підпільників з німецько-фашистськими окупантами, про боротьбу зі шпигунами в післявоєнний період “(Практика Сергія Рубцова», “Ядовите жало”). Чого варта його трилогія «Не відкриваючи обличчя» — 1950,  «Ромашка» — 1959 та роман «По живу і мертву воду» — 1968, що пов`язана з Кіровоградщиною.…

Пройшло 29 років, я  вкотре в Львіві. Минулого року ( 2018) не вдалося відшукати могилу… А це вже 10 липня  2019, відвідавши цвинтар на Личаківці, звернувся до наукового працівника кладовища (вона не хотіла назвати своє прізвище, сказавши, що її тато з Гайворонського району, вона  погодилася мені

показати могилу, -Авт.). Минулого року я півтори години шукав могилу і не зміг її віднайти. Цього разу за 5 хвилин ми були біля могили письменника. У мене мову відібрало. Дух перехопило: могила сплюндрована вандалами – ворогами «радянщини»… На гранітній  стелі, де було написано, що тут похований «писа

тель Николай Далекий Алексеев Николай Александрович 9.11.1909-3.10.1976» напис (букви) майже всі збиті. Прочитати хто тут  справді похований зараз не можливо. На запитання: коли це сталося, почув, що звернень з боку рідні не було… Адміністрація цвинтарю  (науковий відділ, охорона) не знала в якому стані ця могила.

Але ж це не просто людина, це відомий український письменник, який все своє життя прожив у Львові, мав там славу і шану…

Звертаюсь до мера Львова А.Садового, чи знаєте Ви, що в пр

иміщенні міської ратуші (міської ради) діє платня вбиральня, з вартістю відвідин у 5 грн. Ну це вже не по-людськи…

Знаю, що з 1990 року Личаківське кладовище взято під охорону,  пізніше введено в реєстр історико-меморіального музею-заповідника, то не знищуйте нашу історію особистостей. Якщо вже берете плату за відвідини цвинтаря 40 грн.(чи не забагато, коли Байкове кладовище, маючи в сто разів більше відомих імен.., не обдирає відвідувачів, люди безкоштовно його відвідують, -Авт.) з особи, то вже наведіть порядок: убережіть від крайніх радикалів нашу  історію. «Мертві сорому не мають!»  Якщо глянути, то і гранітна могила Я.Галана бита – має тріщини від ударів… І ще ряд могил… Декомунізація на кладовищі  – це крайнє кощунство… З такою політикою нам ще дуже і дуже далеко до Європи, не дивлячись, що Львів поряд з європейським кордоном…

І.Мельник  

ФОТОРЯД     

 

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім’я