С.Лавриненко: “Для “Інгульця” вихід до УПЛ – це стратегічна мета”

0
102

Лавриненко: Для Інгульця вихід до УПЛ - це стратегічна мета

– Маючи переможний досвід в першій лізі з «Зіркою», скажіть, наскільки складніше стало піднятися на вершину?

– Я про це говорив ще перед стартом чемпіонату, коли визначився склад учасників першої ліги. І зараз можу підтвердити, що нинішній турнір чи не найсильніший за всю історію незалежної України. Конкуренція дуже серйозна. Втратити очки може будь-яка з команд, що вважаються фаворитами. Це і показав наш матч з «Зіркою», коли, володіючи перевагою, ми незібрано зіграли в захисті, не використали безліч гольових моментів і зазнали прикрої поразки. Так що чемпіонат у нас зараз рівний і сильний. Виграти такий турнір буде ой як непросто.

– Чи можете зараз назвати двох беззаперечних фаворитів першої ліги?

– Напевно, осібно стоїть тільки СК «Дніпро-1». Дніпровці – лідери за всіма моментами: організаційним, інфраструктурним, досвіду гравців і тренерів. Будемо відверті, що все це залишилося від попереднього «Дніпра». Так що саме команда Дмитра Михайленка, в якій дуже успішно грають колишні лідери «Зірки» Олексій Чичиков з Ігорем Загальським, є головним фаворитом в боротьбі за вихід в Прем’єр-лігу. Решта претендентів – «Металіст 1925», ковалівський «Колос», луцька «Волинь» та й ще кілька команд – приблизно рівні за силою.

– «Інгулець» зараз – це міцний середняк?

– Ми ще свого останнього слова не сказали і спробуємо повернутися в групу лідерів. Не хочеться зараз виправдовуватися щодо провального фінішу, коли ми втратили 9 очок, але на те були свої причини. Зараз основне завдання – щоб усі футболісти відновилися від травм і були в оптимальних кондиціях. Можу сказати, що ми ще поборемося …

– Ви настільки ж упевнені в собі, як і президент «Інгульця», який, напевно, спить і бачить свою команду в Прем’єр-лізі?

– Знаєте, якби не було впевненості в тому, чим займаєшся, то все не мало б сенсу. Ставити собі завдання фінішувати на 10-му, 8-му або 7-му місці – це не для нас. Ми – тренери, як і президент клубу, – максималісти і намагаємося максимально високо піднімати планку своїх цілей.

– Так чи необхідно вашій нинішній команді підвищення в класі?

– Зрозумійте, це стратегічна мета. І ми будемо до неї йти. Адже наш клуб не стоїть на місці. У нас постійно розвивається і вдосконалюється інфраструктура, будується новий сучасний, що відповідає всім вимогам УЄФА стадіон, працює дитяча школа, кожен п’ятий житель Петрово приходить на футбол. Для першої ліги у нас умови і так прекрасні. Скажу, що багато клубів еліти не мають таких умов для підготовки та реабілітації.

– Сумнівався, говорити чи, але все ж скажу: не один фахівець і уболівальник при особистому спілкуванні говорив мені, що проект «Інгулець» – це українські футбольні Нью-Васюки. Що команда тримається на плаву завдяки ентузіазму президента і вашому з колегами професіоналізму …

– А вам не здається, що весь український футбол тримається на ентузіазмі та бажанні тих, хто вкладає гроші, і тренерському професіоналізмі. Так що в цьому плані ми не виняток, а скоріше приклад сучасних реалій. Історія пишеться справами, а усвідомлення приходить з роками. Так ось, з 2013 року, коли був організований ФК «Інгулець», вже написані яскраві сторінки, коли команда з аматорського рівня, пройшовши всі етапи розвитку, стала одним з лідерів першої ліги. Багато серйозних клубів з традиціями і амбіціями не досягнули того, що вдалося зробити за такий короткий період в «Інгульці». Ну а критиків і незадоволених завжди вистачає. Пусть говорят, а ми будемо відповідати справами.

– Судячи з усього, вам вдалося знайти спільну мову з досить емоційним і своєрідним президентом клубу Олександром Поворознюком. Він не втручається в вашу роботу?

– Ми відразу домовилися і розділили свої функції. Президент забезпечує клуб всім необхідним і довіряє тренерському штабу. Ніколи Олександр Григорович не дозволяв собі втручатися в тренувальний процес, в питання взаємин в колективі і не впливав на визначення складу. Наш президент такий, яким він є. І знаєте, може, це добре, що його емоційність та імпульсивність пов’язані з моїм зовнішнім спокоєм і відносної розважливістю, і це дає золоту середину.

– Наскільки складно залучити виконавців високого класу в «Інгулець»?

– У цьому плані ми теж ростемо. Якщо взяти той період, коли ми прийшли два з половиною роки тому, то залучити гравців дійсно було непросто. Але з поліпшенням результатів і збільшенням клубних амбіцій ситуація покращилася. Не скажу, що до нас стоїть черга, але стало легше. Футболісти бачать, що клуб ставить перед собою високі цілі, має солідну матеріальну базу і міцно стоїть на ногах. Тому досвідчені і молоді хлопці все частіше приймають наше запрошення. Ми намагаємося створювати тут сприятливу атмосферу, адже людські відносини також грають серйозну роль в створенні гарного ігрового ансамблю.

– На чому були засновані успіхи команди в минулому чемпіонаті і які складнощі в цьому сезоні?

– У минулому сезоні, поки основні виконавці були здорові, вони виконували поставлені завдання. Але в кінцівці нам наявного ресурсу не вистачило. Номінальні резервісти в повній мірі не змогли замінити втомлених лідерів. У цьому чемпіонаті ми налаштовувалися на одну кількість учасників турніру, а потім їх виявилося менше. Ми ж розширювали варіативність складу і, напевно, помилилися, коли стали відразу ж кидати в бій новачків. На зборах новобранці виглядали непогано, а ось в офіційних матчах загубилися. А тут ще й фортуна від нас відвернулася. І це стало однією з основних причин невдалого старту. Потім ми стабілізували гру, але надолужити згаяне було вже складно. У кінцівці ж багато чинників знову зіграли проти нас.

– У чому сила і слабкість вашої нинішньої команди?

– У нас хороший дружний колектив, в якому склалися нормальні людські і робочі взаємини між гравцями, тренерами, клубним персоналом і президентом. Ми всі, як у відомій пісні «Наутілуса», в хорошому сенсі «пов’язані однією метою». А слабкості або це скоріше проблеми в тому, що велика група футболістів в важливих іграх випала через пошкодження, а ті, хто їх замінив, не змогли цього зробити в повній мірі.

– Що в першу чергу необхідно для вирішення поставлених завдань?

– Я не втомлюся говорити, що зараз в нашій команді зібрані кваліфіковані футболісти, які здатні досягати хороших результатів. Але головне, щоб вони всі були здорові, а ми не виявилися обмежені у виборі виконавців.

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім’я