Понад 4400 мешканців Олександрійщини померли від голодомору 1931-1933 років

0
462

День пам’яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голод 1932-1933 років – саме його нині називають геноцидом українського народу здійсненим сталінським режимом. Українські селяни стали наступними жертвами тодішньої влади після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.

Масовому голоду в Україні передувала низка подій. 18 листопада 1932 року, вийшла Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», яка передбачала покарання за невиконання планів заготівлі зерна – сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Згодом перелік компенсаційних харчів було розширено картоплею і салом, наприкінці року – продуктами тривалого зберігання. Окрім того, видана цього ж дня Постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» дозволяла відбирати у селян хліб за статтею «контрреволюційні злочини».

26 листопада вийшов наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося на тому, що «репресії є одним з потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі». Таким чином, штучно створений голод став добре продуманою та ретельно замаскованою каральною операцією.

Передусім, в українських селян було відібрано вирощене ними зерно, далі численними натуральними штрафами та обшуками були відібрані останні запаси продовольства. У грудні 1932 року у 82 районах України була заборонена торгівля продуктами, також припинилися поставки промислових товарів. На початку 1933 року забороною виїзду із охопленої голодом України, селян було позбавлено останніх надій на порятунок.

Терор голодом, що тривав в Україні протягом 22-х місяців, забрав життя майже 4 мільйонів людей.

Впродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. Допоки існував комуністичний режим, навіть говорити про це не було можливостей. Хоча в кожній родині про це згадували, бо кожна друга родина втратила когось із рідних в роки трьох голодоморів…
В Олександрії з нагоди цієї скорботної дати біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів та політичних репресій по вул.Братській відбулася літературно-музична композиція «Голодомор – біль душі і пам’ять серця».
Вшанувати пам’ять жертв Голодомору «Запали свічку пам’яті» прийшли заступники міськголови І.Чемерис, Ю.Шклярук, депутати, представники виконавчих органів, громадських організацій, Олександрійської єпархії УПЦ, військовослужбовці, учнівська і студентська молодь, жителі міста різних поколінь.
Ведучі згадали ті трагічні і болісні події…
На початку тридцятих років, а особливо в 1933 році, в Олександрійському районі смертність була катастрофічною: 1931 рік – 693 особи, 1932 рік – 883, 1933 рік – 1358. У цей час в Олександрії померло 1579 людей лише за один рік. Це і є “жнива скорботи” в олександрійському вимірі. Такі ж приблизно показники дає і Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 р.р. в Україні, де частина видання присвячена Олександрії та Олександрійському району.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих від Голодомору, а отець Сергій Яровий провів поминальну службу за померлими.
Олександрійці запалили свічки та поклали колоски до знаку, як спомин про загублені душі невинних людей.

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім’я