Американський нацгвардієць Ейрон Поверс відвідав батьківщину свого дідуся

0
84

Протягом тижня в Олександрії у бригаді  НГУ  № 2269. перебувала група Національної Гвардії США зі штату Каліфорнія на чолі з командиром, підполковником  поліції Джо  Вайлдменом.

 На початку прес- конференції для ЗМІ, що відбулася  в Палаці урочистих подій,  10 травня, міський голова С.К.Цапюк, відмітив:

– Військова делегація  військовослужбовців Національної Гвардії зі штату Каліфорнія протягом тижня перебували в нашому місті по  програмі допомоги Збройним Силам України, зокрема  нашим  олександрійським військовослужбовцям бригади НГУ.  На ці цілі Уряд США виділив  500  млн. доларів з державного бюджету.  Ми ознайомили американських поліцейських з соціальною інфраструктурою Олександрї. Гості побували на святкуванні Дня Перемоги, відвідали святковий концерт, побували в навчальних закладах, де ознайомилися з умовами навчання наших учнів по вивченню англійської, іспанської,  французької та російської мов. Побували на КСК « Ніка». Ця зустріч – підсумок їх роботи в Олександрії.

Командир бригади НГУ № 2269, полковник Р.Яковлєв зі свого боку підкреслив, що подібна допомога в організації проведення військових методик проведення військових занять спільно з американськими національними гвардійцями    стала гарним прикладом для наслідування нашими військовослужбовцями. Такі навчання потрібні, у час, коли наша країна будує нову сучасну обороноздатну  армію.

У подальшому відбувся невимушений діалог між журналістами та  командиром групи  нацгвардійців  США Джо Вайлдменом ( 146 ескадрилья повітряних сил штату Каліфорнія).

-Ми вдячні меру міста, командиру бригади НГУ  за надану можливість провести комплекс військових навчань з  наземної охорони військових об`єктів  військової частини № 2269.  Спільно проведені заняття з  нацгвардійцями України довели високу  фізичну підготовку та боєздатність українських військовослужбовців у сучасних умовах.

-Наскільки різниться військова підготовка нацгвардійців  Америки від нацгвардійців України?

-Провівши спільні військові навчання, ми побачили високий  професійний рівень підготовки українських військовослужбовців НГУ.  Ми якісно, з метою  передачі нашого досвіду, протягом кількох днів проводили спеціальні заняття, що в подальшому, гадаю, будуть слугувати  вищому рівню безпеки  наземних об’єктів вашої  військової частини. У свою чергу наші  нацгвардійці отримали нові знання і бойовий досвід з ведення рукопашного бою, в якому ваші  військовослужбовці мають високий рівень підготовки. Ряд  силових прийомів, як сказав сержант Клейтон, під час занять було перейнято деякі особливості ведення рукопашного бою, які до цього часу не були відомі нам.  Ці заняття стануть у великій  пригоді  нашим військовикам.

-З якими  враженнями ви залишаєте м. Олександрію?

– Мені дуже легко дати відповідь на поставлене запитання, бо враження самі найтепліші, був дуже щирий прийом , як у військовій частині, де було надано можливість професійно  показати свій рівень і навчитися новому; меру  міста, який показав місто (освітню галузь, соціальну інфраструктуру).  Мив захопленні від такого ратушного прийому. Я відчував себе як вдома. Вдячний за культурну програму, за можливість прийняти участь у заходах з Дня Перемоги. Це було щось неймовірне, величне, як українці щиросердно пам’ятають  світлу пам’ять  по загиблих в роки   війни з фашизмом.  Ми також в Америці святкуємо цей день. Відбуваються відповідні заходи, урочистості Для нас – це щасливий день в історії американців.  Я втретє в Україні. Яка Олександрія,  з  її владою, військовослужбовцями, мешканцями міста  така і вся ваша країна –  гостинна, щира, добра,  людяна, щиросердно відкрита до спілкування.

– Представник НГУ, капітан Д.Линець, яку супроводжував делегацію нацгвардійців зі штату Каліфорнія,  відмітив, що подібне спілкування з американськими представниками НГ  США діє з 1998 року, коли вперше командувач НГУ відвідав штат Каліфорнію, командування НГ штату. До цього часу велася велика дипломатична  робота, щоб сьогодні американські  військовики щорічно  мали можливість надавати практичну допомогу нашим військовослужбовцям НГУ в різних регіонах України.  Протягом наступного тижня делегація відправляється до Вінниці, щоб на базі  НГУ  провести  відповідні навчання.  Наступного року до вашої частини  прибудуть пілоти  146  ескадрильї  НГУ США, щоб продовжити курс спільного навчання  та передачі досвіду.

–   Який рівень  соціального захисту американських нацгвардійців?

–  Скажу так, що ми маємо потужний рівень матеріального забезпечення як з боку держави, так і з боку місцевого населення (роботодавців), адже  половина присутніх  у залі мають по кілька робочих місць (пожежний, поліцейський). Розпорядок  служби, якщо це не контракт ( у США немає строкової служби, лише контрактна форма служби, – авт.), то половина  приходить на службу  на кілька днів на місяць, а коли військові збори, то це може складати місяці.  Роботодавці йдуть назустріч своїм  працівникам.  Наші військовослужбовці мають по кілька робіт, але це їм не заважає бути високопрофесійними  спеціалістами в охороні наземних об’єктів  військово-повітряних сил штату Каліфорнія.

Міський голова, який на початку прес- конференції заінтригував журналістів, щоб вони відгадали, хто з присутніх  військової делегації  має коріння з Олександрії. Як виявилося ним є  сержант Ейрон Поверс, дід якого  свого часу мешкав в Олександрії.  Таке буває раз на століття.

Мені довелося мати  розмову з нашим «земляком» Ейроном Поверсом.

–   Коли я сказав  своєму діду Волтеру ( можливо Володимиру) Поверсу (Павловичу) Полізнику, якому за 80 років, що буду їхати до України, до міста Олександрія, він мені повідомив, що він  народився в Олександрії.

–  Батьки (твої прадіди) дідусь, як вони потрапили до Каліфорнії?

-Я не встиг конкретно його розпитати  в які роки він проживав  в Олександрії,  на якій вулиці…  Не було часу. Але обов`язково по приїзду додому, я розпитаю дідуся  детально про період життя в Олександрії.  Просто до цього часу ніколи  в нашій родині  не велася  мова про м.Олександрію. Мій тато хворіє… Дідусь  все життя доставляв хліб по магазинах…  (Ймовірно, з огляду на вік дідуся, якщо йому за 80 років, припустимо 85, значить він  1931 р. н., його батьки могли вивести  до Америки хлопчаком  у  40-х роках минулого століття (до 1940 року), або під час війни 1941-1945 років,  якщо він й досі пам`ятає, що він родом з Олександрії, – авт.).

– Які почуття переповнюють 28- річного сержанта НГ США  під час перебування на  рідній землі твого діда?

–  Я ще не можу збагнути, що  я справді  знаходжусь на батьківщині свого  дідуся.  На згадку         про перебування в Олександрії, сьогодні мер Олександрії вручив кожному з нас сувеніри, серед яких є буклет про Олександрію. Гадаю, що це буде приємним дарунком дідусю з його рідного краю.

-По завершенні нашої розмови я запропонував Ейрону взяти  частинку олександрійської землі (за українським звичаєм – символізує приналежність до  рідного краю, – авт. ), що буде нагадувати дідусю рідню землю, домівку – Олександрію, де він народився свого часу.

Ця розповідь  може мати продовження, бо Ейрон записав мені номер свого телефону і пообіцяв, що дізнається від  дідуся  все, що він пам`ятає за роки проживання в Олександрії, а він вже потім обов`язково  поділиться  спогадами дідуся. А можливо в Олександрії  проживають рідні Полізника…

Фоторяд

І.Мельник  

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім’я