Не за вами завтра квітуче Олександрії

0
65

“Слава Богу, що наші пам`ятні місця олександрійці свято шанують”, так було написано в статті» (сайт «Істина від Олександрії», – Авт.), що була приурочена до Дня партизанської слави, який ми відзначаємо щорічно 22 вересня. І як же помилився, коли хвалив нинішнє молоде покоління! Здавалося, що виконання поняття децентралізації наша молодь засвоїла правильно. Та, ні з огляду  через кілька тижнів потому в парку Слави (біля Палацу ДЮТ) пам`ятні стели, на яких були представлені героїчні віхи минулого, вандали  облили фарбою. А далі  стела героям підпільникам Олександрії – обличчя одного із олександрійських юних підпільників Володимира Груші, який загинув смертю героя в Кіровоградській тюрмі в 1942 році. Невігласи сьогодення облили чорною фарбою. Це не хуліганський прояв!  Це свідома поведінка! Що від цього ваше життя покращилося? Ні, ви задовольнили свої тваринно-садистські прояви поведінки.  Ви, висадили хоча б одне дерево, ви прийняли участь хоча б в одному із суботників, ви допомогли  ветерану перейти вулицю… Такі  як, ви, не здатні на подібні прояви людяності… Історію хоча б рідного краю треба ретельно вивчити!

Невігласи, вандали сьогодення, нові молоді лідери, як вас сьогодні називають, запитайте в своїх батьків і дідів, хто такі юні піонери-герої, герої- комсомольці, які своїм власним життям у  роки  Другої світової війни врятували ваше щасливе життя сьогодні. Фашизм знищив майже 8 мільйонів  українців!  Де б ти був, невіглас третього тисячоліття, якби не діти-герої, комсомольці-підпільники, які ризикуючи своїм життям, наближали день Перемоги над лютим фашизмом, який мав намір  зробити рабами все населення земної планети.

Погано ви засвоїли  поняття «очищення» від  комунізму. Так, були помилки, був терор, починаючи від Леніна ( червоний терор) і сталінські репресії. Цього також не можна прощати ніколи, але при чому тут ті, хто відвоював свою землю, боронячи її від зовнішнього агресора – коричневої чуми XX  століття – фашизму, який засудили всі країни світу.

Подумайте, ніж нищити минуле героїчне. Не забувайте, що ще й досі живі нащадки тих грізних років, близькі тих, хто загинув від рук фашистів у роки німецької окупації Олександрії. Не забувайте, що не за вами квітуче завтра життя в Олександрії.

І.Мельник

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім’я