Вітаємо «Олександрію» з бронзою!

Уперше в своїй історії команда з маленького провінційного районного центру України здобула бронзові нагороди грандового футболу – Прем`єр-Ліги України. «Олександрія», гравці, її керівництво, президент, тренери, спонсори довели, що сьогодні вони т-р-е-т-і в Україні! Величезна заслуга перш за все головного тренера Володимира Богдановича Шарана, який за 140 матчів на чолі “ОлександріЇ” домігся своїм тренерським хистом, талантом створити колектив, що здобув для “Олександрії” бронзові нагороди. Сподіваюсь, що звання “Заслужений тренер України” він заслужив сповна. Президент клубу Сергій Анатолійович Кузьменко створив такі належні, вкрай потрібні умови для гравців, що стали передумовою стабільного зростання команди з року в рік. Які сьогодні і принесли насолоду всім, хто вболіває за “Олександрію”. І нехай там експерти від футболу краще собі лікті кусають, чим стараються вкусити «Олександрію». Це заздрість – і більш нічого! А «Олександрії» хвала і честь! Уявляємо яку радість сьогодні переживають палкі прихильники олександрійського футболу. Вони пишаються своєю командою, втіленням жаги і бажання не зупинятися на досягнутому. Бути бронзовими призерами в наші країні славно і почесно! «Олександрія» протягом всіх 30 турів була серед лідерів – в трійці. А протягом перших 5-ти турів займала перше місце. А вже далі не опускалися нижче третьої сходинки. З кожним матчем набирала обертів – здобувала перемоги, що в результаті принесли в 30-му турі здобути бронзу. Яких слів можна ще сказати в бік гравців «Олександрії»? Бійцівський характер, стійкість, упертість на результат, нестримне бажання та працелюбство, колективізм, організованість, відповідальність, принциповість і в деякій мірі футбольний анархізм (він тільки притаманний саме «Олександрії», коли треба було, очевидно, що вигравати – програвали, а коли мали нульові проценти на гру – вигравали, здобували всі 100%, – Авт.). За всі ці якості і любимо, шануємо та поважаємо футбольний клуб «Олександрію».

Матч розпочався за ініціативи господарів – маріупольців. Їм краще вдалося виходити в атаку. Уже на початку гри їм випала нагода відкрити рахунок, коли помилився суддя в полі Арановський, призначивши сумнівний пенальті у ворота Паньківа. Не збивав Микицей Фоміна в своїй штрафній. І справедливість цього вечора торжествувала, коли Зубков на 8-й хв. не реалізував Зубков. Наш кіпер вгадав політ шкіряного… Недаремно Паньків кращий голкіпер по взяттю пенальті.

Забий 26-й хв. Лучкевич, коли потужно пробив під поперечину – гра пішла б іншим руслом, а так прийшлося через 2 хвилини витягувати м`яч з власних воріт після потужного удару з дальної відстані Пихальонком.

На 44-й хв. вже Яворський грубо зіграв проти героя цього матчу Сітало, який відіграв чи не найкращий матч у нинішньому сезоні. Запорожан на 45-й хв. потужно пробив Худжамова по правому куту воріт – 1:1. Господарі залишилися в меншості – Яворський ще й червону картку отримав від Арановського.

У другому таймі 3 гострих моменти у виконанні олександрійців могли збільшити рахунок, якби Сітало, Микецей та Гречишкін більш сфокусували свої удари в напрямку рамки воріт Худжамова.

Фанальний свисток сповістив, що «Олександрія» здобула вперше в своїй футбольній історії бронзові нагороди чемпіонату УПЛ.

Вітаємо і бажаємо у подальшому ще більше перемог нашій «Олександрії», нашій гордості, нашій славі, нашій шани, нашій честі і поваги!

Прекрасний подарунок до дня народження Олександрії!

І.Мельник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Істина від Олександрії © 2017 - 2019