Театральна спільнота Кіровоградщини втратила Майстра-корифея

0
924

20 травня на 87- му році трагічний  випадок забрав життя відомого Майстра режисера, артиста, театрального  митця, культурного діяча Кіровоградщини, керівника багатьох десятиліть народного аматорського театру  ПК «Світлопольський», Почесного громадянина Олександрії, члена Національної спілки театральних діячів України Юрія Ігоревича Дзбановського.

Трагічний випадок, що не дав шансу після складної операції,  перервав життя, нові творчі задуми Майстра.

Бенефісом його останньої режисерської постановки стала драм в 2-х діях  «Женский стол в охотничьем зале».  Серйозна психологічно-характерна драма про життя десятьох людей, котрих у свій час звела доля, а сьогодні знову…

Мені довелося побувати на її презентації (14 березня 20 року, нижче: фотосвітлини з вистави драми, далі прижиттєвий останній вихід митця на сцену, -Авт.), коли відбувся закритий її показ у рамках обласної щорічної  «Театральної весни». Це була неймовірна  постановка з чудовим ансамблем виконавців, декораціями…

Пізніше, за кілька тижнів поготів, я з дружиною Іриною, котра грала одну із ролей в драмі, зустріли Юрія Ігоревича. Він поділився своїми враженнями від вистави. Говорив, що  дуже сумує, що олександрійці не побачили, але він був упевнений, що на початку літа драма буде показана на широкий загал містян, коли вже не буде карантину. Він жив театром. Він жив сценою, якій віддавався протягом усього свого творчого театрального життя.  Він пішов визнаним Майстром сценічної постановки, популярності, авторитету серед театральних діячів Кіровоградщини, і не тільки. Йому доля подарувала великий талант митця, яким він щиросердно ділився з поціновувачами його сценічних постановок та виконаних ним ролей…

Я більше знав Ю.Дзбановського по його праці в ДХК «Олександріявугілля». Він був одним із ведучих теплотехніків нашого міста ( разом з В.Самінським). Це були дві людини на всю область, котрі знали, що таке теплотехніка… ТЕЦи, котли, теплозабезпечення міста – це було в руках чудового майстра, інженера, спеціаліста-теплотехніка.  Жодне із засідань холдингу не проходило без його участі і доповіді. Від нього залежало багато:  виробництво пари для брикетування, електроенергії, теплопостачання жителів міста в свій час…

Толерантний, виважений у своїх думках – він завжди  по- діловому, аргументовано доводив свою точку зору, відстоюючи інтереси свого підприємства, аби воно працювало більш ефективно і якісно з мінімальними втратами на його модернізацію. Він був винахідником, раціоналізатором.

У побуті – це скромна і ввічлива людина,  щедрий душею і не тільки. Людина, котра вміла вислухати думку іншого, товариський в компанії, тонкий жартівник – згадують друзі, товариші, сусіди по дачі…

Світла пам’ять про Юрія Ігоревича Дзбановського назавжди залишиться в серцях тисяч його щирих прихильників таланту. Його аура непохитного оптиміста, альтруїста, ентузіаста-театрального діяча найвищої майстерності, котрий своїм талантом довів  режисерську справу до високо-духовного професійного рівня. Його  можна сміливо назвати корифеєм народного театру XX-XXI століття на Кіровоградщині…

І.Мельник

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім’я