Подорож від Олександрії до Вільнюса

0
11

Два з половиною дні  нашого перебування  у Вільнюсі надовго запам`ятаються, як дні чудового настрою, яскравих вражень від побаченого і почутого, від гарної літньої погоди, що стала гарною запорукою супроводжуючи  при  вивченні історичної спадщини литовців. Гордість Вільнюса – Старе місто – історико-архітектурний центр Литви, що зберіг свою минувшину протягом останніх трьох віків, де можна побачити всю красу багатовікового міста за часів правління великих литовськихї князів -королів від  Міндовга, Яггелона,  Даніловіча,  Гедімона,  Ольгерда, Вітовта, Ягайла до Стефана Баторія, Свидригайла, Вишневецького, Лещинського та Понятовського…

Вузенькі вулиці, провулки, що навскоси відходять від центру в різні боки до більших вулиць, з вичурними, неповторними будиночками, що відрізняються різновидністю стилів архітектурної побудови (вікна, двері, стіни, покрівля – здебільшого вкрита червоно-оранжевою  черепицею) приваблюють погляд… Скрізь ідеальна чистота і порядок (хоча прибиральників не бачили протягом нашого перебування в місті,-Авт.), автомобілісти та перехожі поважають один одного. Велодоріжки. Багато людей користуються електричними самокатами, велосипедами (хоча  більше на самокатах). За кермом авто багато жінок – молодих дівчат. У кожного другого автомобіль. Платне паркування строго у відведених місцях.

У радіусі півтора кілометра можна за кілька годин відвідати всі найвідоміші місця Старого міста: Вільнюський університет (один із найстаріших університетів  Східної Європи, -Авт.) з його ансамблем будівель і костелів, Президентський Палац, Кафедральну базиліку, Палац великих литовських князів, костел святої Анни, костел Усіх Святих, Ужупіс (квартал митців, своя республіка), ворота Аушрос (Гостра  брама, «ворота зорі»), парк Вінгіс, гора Трьох хрестів, костел Святого Казиміра, костел Святого Духа, костел Святого Миколая, Ратушну площу, замок Гедіміна, кафедральний собор Святих Станіслава і Владислава, церкву Святого Олександра Невського, церкву Святих Костянтина та Михаїла (православні храми), П`ятницьку церкву, вулицю Пелес- найстарішу та найбільш вичурну вулиця Старого міста Вільнюса та ін.

  • Цікавим було відвідати телевізійну вежу, щоб з висоти 160 метрів при повільному обертанні оглянути вражаючу своєю красою панораму Вільнюса. Така екскурсія обійдеться в будні дні 8-11 євро, а у вихідні –  від 25 євро.

Цікаво було поспілкуватися з місцевими жителями Вільнюса. Вони привітні, чемні, підкажуть куди пройти, вибачаються, якщо чогось не знають… Місто російськомовне. Молодь гірше знає російську мову, більше розмлвяюють рідною мовою, або англійською.  Люди пенсійного розуміють і українську мову, живуть своїм життя і турботами. Мав розмову з кількома пенсіонерами.

 65-річна жінка розповіла, що вийшла на пенсію в 65 років. Пенсія – 300 євро, з яких треба біля 200 віддати за комунальні послуги. Прожити на залишок дуже складно, якщо ти один пенсіонер, легше коли двоє. Проїзд дорогий, тому більшість добирається на роботу або своїм транспортом, а здебільшого -пішки. Платити за послуги  громадського транспорту понад 100 євро на місяць дуже накладно.

Інший пенсіонер поважного віку, з яким мав діалог, повідав:

  • Я сенйор (так називають пенсіонерів за 80 років, -Авт.). Тому маю певні пільги від держави. Проїзд коштує мені на рік всього 3 євро, пенсія 330 євро, хоча після виходу на пенсію ще до 75 років “крутив баранку” – водій. Маю пільгу на сплату комірного – 50%. Усе що маю: квартиру, дачу – це ще за ті роки, в минулому… Город допомагає вижити. За молодь окремо скажу, що лінива. Їм якби все відразу. А ти піди попрацюй, зарекомендуй себе, побачуть, а потім вимагай зарплатню. Дикий капіталізм з його мінусами і плюсами наяву. Іншого ж не буде. Свого часу об`їздив увесь «союз», Україну. Зараз був в Німеччині, в Польщі, і то по роботі. Моє захоплення – рибалка, але сьогодні  всі озера належать “панам”, які їх обгородили, виставили охорону зі зброєю…

  • Інша жінка повідала, що донька з родиною успішно проживають у Петербурзі. Дякувати, що син, який проживає в Литві, оплачує комунальні послуги. Багато пенсіонерів і після виходу на пенсію ще працюють, коли немає допомоги від дітей…

  • Молода дівчина – адміністратор готелю, в якому ми проживали, відмітила, що зарплатня становить 1000 євро на місяць. Це не багато. За таку платню працюють українці в їхньому готелі (під час ремонту дороги чули нашу мову, на будівництві будинків також українців багато, -Авт.). Середня ж зарплатня по країні понад 500 євро. Безробіття складає 12%. Ціни в магазинах на м`ясну продукцію нижчі, ніж  у нас, молочна продукція – по такій же ціні, Товари широкого вжитку дорожчі, але місцеве виробництво не якісне (взуття, одяг).

  • Литва аграрна країна, вирощують зернові, пізні культури, займаються розведенням прісноводної риби:  форелі, коропів, карасів, раків (плюс у Клайпеді – Балтійське море – розвинута риболовна галузь, -Авт.).

  • Проїзд у тролейбусі 1 євро, в таксі –  від 4 до 15. Існує скидка на продукти харчування та товари широкого вжитку. Усе як і в нас. Спочатку накрутять ціну, а потім знижують.

    • Обід у кафе: перше і друге обійдеться в 10 євро на двох чоловік. Сніданок у готелі – 6 євро з людини (шведський стіл).

    Податок з прибутку сплачують найвищий в прибалтійських країнах – 21%. Ріст ВВП на рівні близько 3%.  Є претензії до  Німеччини, бо вбачають у ній свої економічні негаразди – ця країна за словами людей має найбільший економічний вплив на Литву.

  • Діють російськомовні школи з повним циклом навчання та виховання на російській мові.

  •   Відвідати Литву легко і не дорого. За 300 євро можна кілька днів насолоджуватися красою Вільнюса, ще й подарунки привезти…

  • І.Мельник

          

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім’я