Nota bene від Сергія Кульги (продовження спогадів колишнього прикордонника, а нині волонтера, 2014-2020 р.р.).Прикордонник на заставі

0
1009
  • Згадую 2014-й рік – рік початку війни на Сході України, розпочатої російською імперією. 5 травня 2014 року разом з директором ПП «Світ-Захист» Володимиром Стадніченком, який згодився транспортувати продукти до прикордонної застави, ми прибули до с.Василівки – на прикордонну заставу. Доставивши вантаж за місцем призначення, спілкувався з командиром прикордонної застави – А. Акимовим. Побачив заставу, життя прикордонників, яке в перші місяці не змінилося, хоча скрізь вже вирувала війна… Командир розповів про заставу, про те як утримують оборону на кордоні, наголосивши, що їм не передбачено навіть носіння бронежилетів, а ворог до зубів озброєний… Жителі прилеглих населених пунктів просять прикордонників, щоб ті не залишали їх напризволяще.
  • Прикордонники говорили, що вони ні на крок не відступлять від кордону – захищатимуть рідну землю. Бронежилети, плащ-накидки, резинові чоботи.- просили воїни. Зокрема, наш земляк зі Світловодська на прізвище Гречаний звернувся з проханням влаштувати дітей в дитячий садочок (під час служби в нього народилася третя дитина,- Авт.). Тільки повернулися в Олександрію, звернулися до С.К.Цапюка, котрий відразу зателефонував світловодському  міському голові. І за кілька днів була надана матеріальна допомога родині прикордонника, а діти влаштовані в дитсадок. Також ми привезли військовим продукти харчування, які передали підприємці міста та ТОВ «УкрАгроКом» (зверталися до народного депутата С.А.Кузьменка, -Авт.).           Протягом наступних місяців ми підтримували тісні зв`язки з заставою, але лише в телефонному зв`язку, бо там відбувалася щоденна війна …
  • З 31 липня обірвався і зв`язок – застава потрапила під нищівне бомбардування з боку росіян. 9 прикордонників загинуло, біля 2-х десятків поранено, частина потрапила в полон…
  • Серед загиблих був і наш земляк Саша Басак з Пантаївки, який при нашій першій зустрічі першим наголосив, щоб ми не вірили, а розповідали вдома, що це не громадянська війна, що це – агресивна війна Росії проти України, які зі своєї території дальнобійними гарматами знищують усе живе на нашій території…  Замовк і Сашин телефон… Згодом мені зателефонували військові, щоб я якось повідомив батьків, що їх син геройськи загинув захищаючи кордон України від посягань ворогів…  З 2018 року Україна відзначає День прикордонника 30 квітня, а не так як хтось ще й досі з колишніх прикордонників «совдепії» відзначає 28 травня. Як можна, коли гинуть наші хлопці, коли їх батьки посивіли молодими… Для мене, як колишнього старшини прикордонної туркменської застави, – День прикордонника – 30 квітня, як пам’ять про загиблих прикордонників 2014 року, котрі віддали своє життя заради збереження цілісності України.
  • Ця перша поїздка до прикордонників стала для нас вирішальною в подальшій діяльності як волонтерів: отримали перше завдання від прикордонників, яке виконали, і в подальшому наші відносини міцніли…
  • (Продовження далі буде).

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім’я