Категорія: Новини

Сергій Кузьменко: Цього року на Кіровоградщині зібрано 3,5 мільйона тонн зернових

Про це відзначив на апаратній нараді голова облдержадміністрації. Наразі завершується збирання цукрових буряків. Маємо подякувати за це аграріям області, відзначити найкращих.

Водночас С.А. Кузьменко звернув увагу директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації С. В.Коренюка, що під час відзначення аграріїв до професійного свята, слід брати до уваги не лише досягнення і здобутки, які мають конкретні підприємства та організаторські здібності їх керівників. Не менш важливим є і те, які рішення приймаються цими суб’єктами господарювання щодо соціальної підтримки сіл і селищ області, тих громад, на території яких вони працюють. Які кроки підприємства роблять для того, щоб життя людей в цих громадах ставало комфортнішим.

– Безумовно, важливим показником для нас, – зазначив голова облдержадміністрації, – є рівень заробітних плат, які отримують в агроформуваннях рядові трудівники. І чи виконали керівники цих агроформувань взяті зобов’язання щодо забезпечення своїм працівникам гідних зарплат. Про те, що заробітна плата у людей має бути достойною, ми вели мову час співбесід з керівниками районів, міст, об’єднаних територіальних громад тут, в облдержадміністрації, вели мову про це під час моїх робочих поїздок по області.

Тому сьогодні, коли зібрано добрий урожай, необхідно попрацювати над тим, щоб досягнуті раніше домовленості, ті обіцянки, які були дані – щодо гідної заробітної плати, гідного розрахунку за використання земельних паїв – були в повному обсязі виконані. Щоб і держава, і місцеві бюджети отримали від цього податки, які ми зможемо спрямувати на розвиток наших територій, на підвищення рівня життя людей та вирішення тих проблем, які їх турбують.

Президент України заснував Фонд з підтримки освітніх та наукових програм для молоді

Президент Петро Порошенко ухвалив рішення про утворення в Україні спеціального Фонду з підтримки освітніх та наукових програм для молоді та підписав відповідний Указ. Про це Глава держави повідомив у Києві, під час зустрічі зі студентами та аспірантами.

«Дуже важливо, щоб розвиток науки, щоб підтримка талановитої молоді, студентів, аспірантів, молодих вчених відбувалася ефективно і на державному рівні», – наголосив він.

Під час спілкування Петро Порошенко назвав незадовільною нинішню ситуацію, коли сотні, а може й тисячі талановитих молодих людей змушені виїжджати з України для того, щоб продовжити займатися наукою. Саме тому й було прийнято рішення про створення зазначеного Фонду, який сприятиме роботі молодих науковців та розвитку галузі в нашій державі.

«Ми маємо створити всі можливості для того, щоб талановита українська молодь мала всі можливості реалізувати свій потенціал у нас, в Україні», – підкреслив Глава держави.

«І для цього я прийняв рішення про заснування Фонду Президента з підтримки освітніх та наукових програм для молоді для того, щоб підтримати молодь. Найталановитіша молодь, навіть якщо вона не має для цього достатньо коштів, повинна мати підтримку Президента і держави», – сказав Петро Порошенко, зауваживши, що молоді люди отримають можливість навчатися, або навчатись в аспірантурі, виграти гранти і здійснювати свої наукові розробки.

Таке рішення, на переконання Глави держави, є «абсолютно правильним шляхом». «І мені приємно це оголосити в такому колі, коли тут присутні найкращі студенти і аспіранти. Ви є, кажуть, надія ваших вчителів. Не тільки вчителів – надія всього українського народу і надія Президента», – сказав Петро Порошенко.

Найбільші підприємства-боржники з виплати зарплатні на Кіровоградщині

У порівнянні з іншими регіонами на Кіровоградщині простежується абсолютно не критична ситуація зі стягненням боргів із зарплати

З початку року органи державної виконавчої служби Кіровоградщини стягнули з недобросовісних роботодавців 1,5 млн грн. заборгованості з заробітної плати.

Про це під час прес-конференції сьогодні, 7 листопада, повідомив заступник керівника з питань державної виконавчої служби Віктор Журавко, передає CBN.

«У порівнянні з іншими регіонами на Кіровоградщині простежується абсолютно не критична ситуація зі стягненням боргів із зарплати. Наразі нам вдалося виконати 93% рішень з цієї категорії, незважаючи на те, що деякі працедавці намагалися хитрувати, переоформлюючи майно та банківські рахунки. Це стало можливим і завдяки роботі регіонального штабу і мобільних груп з ліквідації заборгованості по заробітній платі», – прокоментував посадовець.

Віктор Журавко озвучив назви найбільших боржників-підприємств. За його словами, понад 638 тис. грн. заборгованості з зарплати на користь 216 працівників державні виконавці стягнули з комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради. Близько 130 тис. грн. також отримали робітники державного підприємства «Кіровоградський облавтодор» і товариства з обмеженою відповідальністю «КАТП».

И смерть, и жизнь — родные бездны.

И смерть, и жизнь — родные бездны.

Они подобны и равны,

Друг другу чужды и любезны.

Одна в другой отражены.

Ну вот и все! Нет больше Руслана Гаврилова. Простились все, кто жаждал встречи, не успев при жизни увидеться с ним. Пришли губернатор С.А.Кузьменко, первый заместитель областного совета Ю.А.Гугленко, директор ФК «Александрия» Д.С.Китаев, журналисты  всех изданий Александрии и Кропивницкого, депутаты, чиновники горсовета, интеллигенция, его друзья и товарищи, и люди, кто лично не знал в лицо автора «Моей Александрии», но кто каждый день ждал его новых новостей. В скорби те, кто ценил и будет ценить труды лучшего из лучших журналистов нашего города, кто почувствует информационный голод, кому не будет доставать ежедневных с первых уст свежих публикаций блогера. Он ушел из жизни в расцвете силы слова и творческой энергии, с новыми не воплотившимися проектами, которые он мечтал воплотить в жизнь…

Сотни людей пришли, сотни роз, гвоздик, георгин… в светлую память и благодарность Руслану за то, что он своими повседневными новостями, репортажами, расследованиями оповещал жителей Александрии о самым важных, на его взгляд, происходящих событиях…

Слезы на глазах, скорбь и глубокое уныние от того, что мы, бывшие его коллеги-журналисты, никогда больше не прочитаем его новых публикаций, не увидимся воочию на общегородских мероприятиях, не поспорим о тех или иных проблемах нашей жизни…

 Жизнь скоротечна, а смерть жестока, неумолима, не щадящая никого. От нее невозможно уйти…Руслану земной путь так написан был судьбой, но и за эти годы он сделал больше чем сотни других людей вместе взятых. Его творчество, стиль письма, изложения мысли – краткость сестра таланта – навсегда останутся в человеческой памяти его постоянных почитателей.

  Лучшим памятником Руслану будет если мы все организуемся и издадим его труды в книжном варианте – ведь это ежедневная хроника жизни александрийцев за последние годы его работы. Книги не горят. Библиотеки, школы, прогрессивная часть города будет иметь возможность перечитать уже историческую  хронику Александрии…

Родные и близкие выразили желание учредить фонд им. Р. Гаврилова, который будет награждать лучших представителей молодого поколения Александрии.

Глубокие соболезнования родным и близким. Он ушел навсегда! Но из памяти –нет! Пусть земля будет пухом и царство небесное!

ФОТОРЯД

И.Мельник (більше…)

Прощание с автором блога

После тяжелой болезни  ушел из жизни  прекрасный  и светлый человек, журналист, автор  блога ” Моя Александрия ” Руслан Гаврилов.

Смерть наступила  вчера, 5 ноября 2018 года, в 19.30.
Похороны пройдут завтра, 7 ноября, от дома покойного на улице Красноказачьей, 37, подъезд №2. Прощание начнется в 9.30, отпевание – в 10.30, вынос тела – в 11.30.
Светлая память чудесному, талантливому человеку, любящему и любимому мужу,папе и сыну, преданному другу, профессионалу своего дела.
Непоправимая утрата для семьи, друзей, близких, всего города…

С.Кругляк здобув нову перемогу в США

Два роки тому Самуїл Кругляк завдяки винаходу виробляти енергію з повітря став українським генієм. Саме в Олександрії побачили талант юного генія-фізика… Сьгодні він навчається в штатах. Свого часу,  в 2015 р.,  юний винахідник переміг у національному етапі міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів  “Intel ISEF 2015”, що дало змогу  переїхати до США. Його винахід “Отримання електроенергії з атмосфери”  – за  рахунок штучної іонізованої хмари та електричного поля можна добувати електроенергію та воду. Сьогодні –  нова перемога в Олімпіаді…

Вартість такого енергоносія за 1 Квт\год. становить 3 копійки. Завдяки МАНУ він свій винахід бажає втілити в життя за кордоном.

Не хочеться в це вірити, але Руслана більше немає поряд з нами! Як це жорстоко!

Пішов у вічність, ой як рано (10.12.1976-5.11.2018), і назавжди, соратник по перу Руслан Валерійович Гаврилов. Не віриться, душа кричить, чому так рано, чому так жорстоко доля йому  приготувала такий немилосердний  вирок… Ще вчора, за декілька днів до смерті, ми з Русланом обговорювали не лише його стан здоров`я. Як йому було боляче, як він терпів фізичні муки…розповідаючи про них… І про це велася розмова, але він до останньої хвилини свого серцебиття вірив, що  все буде добре. Він був мужньою, сильною людиною, боєць…

-Ось поїду в Київ на консультацію, -говорив, задихаючись від кашлю, – там вже почнуть лікування… А далі мова пішла про ремонт дороги в напрямку Звенигородки.  Нагадав, щоб я не забув про головну думку, що дорога ремонтується за кошти з обласного дорожнього фонду, а не з державного… Обговорили з ним ще ряд питань, йому було дуже зле, але він через фізичні зусилля вів розмову, бо йому дуже хотілося виговоритися. Сказати… Написати… Показати… Життя обірвалося на злеті  успішності та визнання…

– Знаєш, Григоровичу, – так він мене часто називав, – я став зовсім інший, я змінився, я хочу писати про інше, що більше людей турбує… У наших телефонних розмовах за весь час його хвороби, не було жодного сумніву в тому, що з ним  щось лихе трапиться. Він вірив, як ніхто інший в свої фізичні сили, та в лікарів, але і вони не боги перед смертю, вірив  і щиро дякував за підтримку рідних йому людей, друзів, товаришів, простих людей –  його читачів. Він так хотів жити! Цього словами не передати… Смерть невблаганна  – вона нікого не щадить. Вона, як така гостра коса, – один помах, кого встигла того і скосила на смерть…  Вона не вибирає ні вік, ні стать, ні заслуги…

Він був талановитим журналістом, у народі  кажуть – від  самого Бога. Високий талант митця слова, речення, статті, репортажу, точної фотосвітлини до тексту… Все в Руслана було гармонічним, витонченим, до  мікроскопічної скрупульозності точності у викладенні вивченої ним теми- проблеми. Ніхто так не вмів підмітити в звичайному – незвичайне, в дрібниці – головне, в повсякденності – важливі та цікаві  події. Він  був майстром гострої критики – слів на вітер не кидав даремно. Він постійно йшов уперед, як рицар з відкритим забралом на бій – на свій писемний щоденний бій репортера. З неправдою, з людською кривдою, з маніпулюванням, з замовчуванням – він нещадно вів боротьбу. Його новини – події чекали тисячі  читачів, його думки, аналіз, унікальні повідомлення з різних питань  нашого суспільно- політичного, економічного та соціального життя. Він був попереду всіх. Він цим жив! Це йому давало наснагу до життя! Він без «моєї Олександрії» не уявляв свого повноцінного життя, як творчо обдарована  писемністю  журналіст.

Руслан – людина світлого розуму, веселої  вдачі, відповідальності  перед іншими – з ким мав справу. Не було жодного разу, щоб він не перетелефонував, вибачався, був свідомий до суворої відповідальності від того, що його дзвінка чекають…

Пам`ятаю коли  Руслан – Русік  прийшов до мене в редакцію  «Олександрійських відомостей» пробувати себе в ролі журналіста. Багатьом  відмовляв… А Руслана  відразу взяв, без всяких  випробувальних  термінів… За якийсь короткий термін він виписався, як автор коротких заміток –новин.  Його перша сторінка завжди була цікавою, неординарною, точною в судженнях і  словесних виразах.  Він  писав  короткими реченнями. Усе, про що писав, перш ніж задати до друку, було перевірено з різних джерел. Не любив писати з нічого – з пальця. Писав правду. Були конфлікти з владою…Та все  миналося, бо писав правду…  

Далі започаткували сторінку «Шахтарський вісник». Більше року вона щомісячно інформувала шахтарів про новини з вугільних підприємств Олександрії… Це була його велика робота. Далі переріс газету… пішов на телебачення, йому було скрізь тісно…  Лише його «Моя Олександрія» стала для нього рідною, близькою, де він міг виговоритися сповна… Жаль, що так мало йому було відведено жорстокою долею…     

А як він грав на гітарі, ми часто проводили вечори в редакції під музику і його спів.  Разом з Танею, дружиною, він був  на той час членом нашої  редакції… Весело, дружно жили. Скажу, що більше такого журналіста, роботяги,  відповідального не було на моєму шляху редактора. Він умів написати так, як ти сам цього бажав, без підказок, без наставлень.  Це був метр влучного слова. виразу, суджень думок сьогодення!

Важко уявити, що більше не зателефонуєш, не запитаєш не уточниш  про якусь важливу подію. Він про все, а якщо не знав, то сам питав, або говорив, що дізнаюся і зателефоную. І  першим дізнавався… Це в нього не відібрати, у нього були сотні номерів телефонів усіх служб і організацій…

Глибокий сум, серце щемить у багатьох колег від того, що його більше  не буде  поряд. Він був нашим модератором усіх  ключових заходів  обласного масштабу… Це була людина – журналіст з великої  літери сучасного письма…

Родина тримайся, Таню, діти,  прийшла остання мить, страхіття невіліковної втрати  пережити – це страшне горе найріднішої вам у світі людини. Глибокі співчуття прийміть, які можна виказати слова розради, як втішити, як підтримати, коли поряд немає найдорожчої людини… 

Руслан спочив назавжди у мирі і спокою, спочив від важкої праці, від мученицької болі, але він буде жити серед нас, журналістів, як  сучасний автор і творець першого незалежного видання, що стало невід`ємною частиною його життя, життя  Олександрії і не тільки.

Він серед нас, ми ніколи його не забудемо. Таких не забувають! Такі  постійно на пам`яті!  Спи спокійно, Руслане, ти зробив усе, що міг, і навіть більше в цьому житті!

Низько схиляю голову в глибокій скорботі, співчуваючи рідним покійного. Тримайтеся! Небо його забрало!  Його політ буде вічним у пам`яті тих, хто його знав!

Іван Мельник 

                                

Синоптики дали прогноз на листопад

Синоптики дали прогноз на листопад

Середня місячна температура в листопаді цього року прогнозується на рівні 1-7 градусів тепла, що близько до середніх багаторічних значень. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Укргідрометцентру.

“Середня місячна температура передбачається 1-7° тепла, що близько до середніх багаторічних значень”, – повідомили синоптики, зауваживши, що інформація базована на даних УкрГМЦ, УкрНДГМІ та світових центрів погоди.

Місячна кількість опадів, за даними Укргідрометцентру, у листопаді цього року очікується на рівні 25-50 мм, у горах – місцями 60-105 мм, що у Карпатах, на Закарпатті, Прикарпатті та Хмельницькій областях менше (65-79%), на решті території у межах (80-100%) середніх багаторічних значень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синоптик: зима в Україні буде теплою і малосніжною

Загалом же, згідно зі спостереженнями, характерною для листопада є середня місячна температура на рівні 0-7° тепла.

За час спостережень абсолютний мінімум температури у листопаді в Україні фіксували на рівні 15-24° морозу, у північних, східних областях місцями 25-31°, на півдні Криму та Одещини 8-13° морозу. Абсолютний максимум за увесь час спостережень в останній місяць осені – 16-24° тепла, у Чернівецькій, центральних областях та південній частині місцями 25-29º, на півдні Одещини та в Криму до 30°.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стало відомо, якою буде погода на Новий рік

Для листопада загалом характерним є те, що у другій половині місяця в Україні, крім південної частини країни, помітно перехід середньої добової температури повітря через 0°, може утворитися сніговий покрив.

Точка зору нової влади

Приютівська об`єднана територіальна громада, яка після голосування в кінці квітня,  влада якої почала діяти з 1 червня поточного року, за якихось кілька місяців проробила чималий шмат потрібної роботи. Перш за все, взялися за ремонт головної дороги та доріг у селах, що входять до ОТГ, провели повну інвентаризацію сільських рад, запланували першочергові заходи.

 І найголовніша подія року в ПОТГ – будівництво  нової амбулаторії в с. Протопопівка.

Якщо ще місяць тому були зведені лише стіни, то вже сьогодні, станом на 2 листопада, ведуться останні роботи, аби  в 15-числах листопада урочисто відкрити новий медичний центр на селі.

Побувавши на місці, побачив, що таке сучасні будівельні технології, коли будівля зводиться за якихось кілька місяців.

Краще подивитися, ніж описувати  будівлю амбулаторії, що гостинно буде приймати своїх пацієнтів. У такій світлій будівлі, де все зроблено з комфортом, де для медичних працівників  створюються найсучасніші умови по наданню медичної допомоги, боротися з хворобами буде набагато легше.

Як сказав голова ПОТГ А.О.Коломійцев:-

– Ми не говоримо про те, що не можемо виконати. Ми робимо гарні і потрібні справи для всієї нашої громади. Люди заслуговують, аби з кожним днем їх соціальний захист ставав більш зручним та надійним у повсякденному житті. І за такими справами щасливе завтра мешканців не лише Протопопівки. Крок за кроком життя наших територіальних громад буде постійно поліпшуватися, бо за нами стоїть влада всіх рівнів і соіціально-відповідально зорієнтований на людей бізнес на селі.

  • І.Мельник       
  • ФОТОРЯД     

(більше…)

 Олександрійщина придбає 3 автомобіля спецпризначення

На сайті публічних закупівель Prozorro комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської районної ради Кіровоградської області» оголосило тендер на придбання трьох авто спецпризначення.

Повідомляє сайт Новини на Соборній.

Автомобілі спеціального санітарного типу будуть використовувати для надання первинної медичної допомоги для жителів сільської місцевості.

За придбання автомобілів підприємство планує сплатити 1,5 мл. грн.  Аукціон відбудеться 12.11.18 р.

Сторінка 2 з 5412345...102030...Остання »
Істина від Олександрії © 2017 - 2018